Кожне слово, яке ви вимовляєте, має своє значення, історію та місце в мові. Одні слова звучать однаково, але означають різне. Інші прийшли до нас з інших мов. Розібратися в цьому безладі допомагає один розділ мовознавства.
Визначення лексикології та предмет її вивчення
Лексикологія — це розділ мовознавства, який вивчає лексику. Лексика простими словами — це весь словниковий склад мови. Тобто сукупність усіх слів. Базова одиниця цієї науки — слово. Учені ще називають його лексемою. Сам термін походить від двох грецьких слів. Lexikos означає «словниковий» або «словесний», а logos — «вчення». Термін уперше вжили у французькій «Енциклопедії» Дені Дідро та Жана д’Аламбера у 1765 році.
Лексикологію легко сплутати з іншими розділами. Але в них різні завдання. Лексикологія вивчає значення слів і словниковий склад. Морфологія вивчає частини мови. Наприклад, що таке іменник чи дієслово. Фонетика вивчає звуки мови. Тобто як ми вимовляємо і чуємо слова.
Предмет української лексикології — лексичне значення слова, його походження, сфера вживання та зміни з часом. До кожного слова вона ставить чотири запитання. Що воно означає? Звідки воно прийшло? Коли з’явилося в мові? Де вживається зараз? Ви можете поставити ці запитання до будь-якого слова. І отримаєте його повний мовний портрет.
Основні види лексикології
Залежно від мети дослідження науку ділять на кілька напрямів. Ви зустрінете їх у підручниках і тестах. Кожен відповідає на своє запитання.
- Загальна лексикологія: вивчає загальні закономірності будови, функціонування та розвитку лексики різних мов.
- Конкретна лексикологія: досліджує словниковий склад однієї конкретної мови, наприклад української.
- Історична лексикологія: вивчає історію формування словникового складу та зміни значень слів із часом.
- Зіставна (порівняльна) лексикологія: порівнює словниковий склад двох або більше мов для виявлення спільних і відмінних рис.
- Прикладна лексикологія: охоплює практичні питання укладання словників (лексикографію), перекладу, культури мовлення та викладання.
Для НМТ вам найчастіше потрібна конкретна лексикологія української мови. Історичний підхід допомагає пояснити, чому слово змінило значення. А зіставний показує, чим українське слово відрізняється від схожого польського чи англійського.
Класифікація груп слів в українській мові
Слів в українській мові дуже багато. Щоб їх системно вивчати, лексикологія розкладає їх за чіткими ознаками. Подивіться на таблицю нижче. Вона стане вам шпаргалкою перед уроком.
| Критерій класифікації | Групи слів | Приклади з української мови |
|---|---|---|
| За кількістю значень | однозначні та багатозначні | парта, Дніпро; голова, земля |
| За характером значень | пряме значення та переносне значення | летить птах; летить час |
| За семантичними відношеннями | синоніми, антоніми, омоніми, пароніми | сміятися, реготати; широкий — вузький; коса, бал; уява — уявлення, дружний — дружній |
| За походженням | власне українська (споконвічна) лексика та запозичені слова | мрія, метелик; менеджер, фантазія |
| За активністю вживання | активна лексика та пасивна | вода, день; історизми: гетьман; архаїзми: перст; неологізми: стартап |
| За сферою вживання | загальновживані слова та спеціальні | загальновживані; професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, терміни |
Візьмімо слово «золотий» для повного розбору. За кількістю значень воно багатозначне. Пряме значення — зроблений із золота. Переносне — найкращий, цінний. Як у сполученні «золоті руки». В активному запасі воно належить до загальновживаних слів. Схожий розбір можна зробити зі словом «крило». У птаха — пряме значення.
Спробуйте самі. Визначте групу для трьох слів. Слово «ключ» — однозначне чи багатозначне? Слово «кобзар» зараз активне чи пасивне? Слово «хмарний» у сполученні «хмарне сховище» має пряме чи переносне значення? Відповіді перевірте за тлумачним словником. Так ви швидко навчитеся бачити систему, а не зубрити правила.
Зв’язок лексикології з іншими розділами мовознавства
Лексикологія не працює сама. Поряд із нею є дисципліни, які глибше вивчають окремий бік слова. Семасіологія, або лексична семантика, досліджує саме значення слів. Як одне значення переходить в інше. Етимологія пояснює походження слів. З якої мови прийшло слово і який шлях пройшло. Лексикографія займається теорією і практикою укладання словників. Як правильно подати слово, його наголос і тлумачення.
Окремо стоять фразеологія та ономастика. Фразеологія вивчає стійкі сполучення слів. Це ідіоми та крилаті вислови на зразок «бити байдики». Ономастика досліджує власні назви. Вона має свої підрозділи. Антропоніміка вивчає імена людей. Топоніміка — географічні назви. Гідроніміка — назви водойм. Різниця проста. Лексикологія вивчає окреме слово. Лексикографія фіксує його в словнику. А фразеологія аналізує вже готовий стійкий вираз, де слова не можна міняти місцями.
Часті питання про лексикологію
Словниковий склад мови вона вивчає як систему. А ще лексичне значення слів, їхнє походження та використання в мовленні.
Це сукупність усіх слів певної мови. Так само називають словниковий запас однієї людини. Наприклад, лексика учня 5 класу.
Багатозначне слово зберігає внутрішній зв’язок між значеннями. «Голова людини» і «голова зборів» — це головна частина тіла і головна особа. Омоніми — це зовсім різні слова. Вони лише збігаються звучанням і написанням. Як «коса» для косіння і дівоча «коса».
Історизми зникли разом із предметами чи посадами. Слово «гетьман» пішло, бо немає такої посади. Архаїзми назвали старим словом те, що існує й досі. «Перст» замінило сучасне слово «палець».
