Вірші про математику для дошкільнят і школярів

Математика – ціла наука, якою повинен володіти кожен. Її починаємо вивчати ще з дитячого садка: цифри, легкі дії з числами. Школа відкриває нам світ глибших знань про математику, де з кожним роком ми дізнаємося багато нового. Пропонуємо добірку віршів про математику для дітей різного віку.

Вірші про математику українською мовою

Якщо хочеш досягнути

У житті своїм вершин,

Математику збагнути

Мусиш тонко, до глибин.

Калькулятор і комп’ютер,-

Хто сьогодні їх не зна?

Та за пояс їх запхнути

Може світла голова.

Якщо хочеш бізнесменом

Після школи, друже, стать,

Аксіоми й теореми

Мусиш добре пам’ятать.

Якщо лікарем ти станеш,

То, колего, тут затям

Коли десь помилишся -

Хтось поплатиться життям.

Не кажу про космонавтів,

Вчителів і моряків.

Та коли чогось не знав,

Час це вивчити настав.

Не махай на все рукою,

Не лінуйся, а учись

Бо чого навчишся в школі,

Знадобиться ще колись!

В Математиці-країні

І сувора, й солов’їна

Математика-країна,

Праця тут іде завзята.

Вмій лиш спритно рахувати

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути.

Першим в відповіді бути!

Ледарів у нас немає,

Хто руки не піднімає?

Вирушаймо в путь-

Нас цікаві справи ждуть.

Цифри можна прочитати

І про все на свій знати:

скільки коксу домнам треба

Й про політ космічний в небо.

Скільки зір дрібних, як просо,

і веснянок є на носі.

Все умій ти пов'язати,

Про складне й просте сказати.

Наш девіз - все гарно знати,

ВМІТИ добре рахувати.

Виростаймо ж - і у путь.

Хай знання із нами йдуть.

Ну а потім, в результаті,

Все, як слід, підсумувати.

Й розділити на усіх,

І багатство, й щедрий сміх.

Яскравим сонцем, щедро вмиті

Знаменні цифри історичні.

Вони, немов розквітлі віти,

Ласкаво дивляться в обличчя.

Хто каже — цифри безсловесні?

Вони ідуть назустріч веснам.

В далекій тундрі і аулі

Ми їхню мову всюди чуєм.

Звучать вони, як пісня слави,

Як велич нашої держави.

В них мрія серця ожива,

У них дерзань палкі слова.

То тріпочуть, як листочки,

То шикуються в рядочки.

Вони в перебігу гудків,

В роботі річок і полів.

Дарма, що цифри без прикрас,

Вони — змагання наше й сила

У необхідний, скрутний час,

До щастя зоряного крила.

Ти визнана давно главою всіх наук –

Потрібна нам ти скрізь, завжди і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

Освоївши тебе – рвемося у політ.

Створили вже розумні ми машини,

Штурмуємо космічний світ

І різних фактів визнаєм причини.

З тобою ми невпинно ростемо,

З тобою – підкоряємо природу.

Твої досягнення ми віддамо

На благо рідного народу.

Сьогодні ви прийшли в цей зал

Подумати, помріять, відпочити.

Побачити гру і бал

І розумом своїм все охопити.

Згадаєм нині формулу Герона,

Яку ти вже не раз писав,

Згадаєм також і Ньютона,

Біном якого пізнавав.

Хай в пам’яті воскресне Архімед,

Що за творіння славлений велике,

Відомий всім згадається Вієт,

Що формулу рівнянь зумів відкрити.

Відомий обдарований Декарт –

Творець координатної системи.

І Лобачевский всіх учених брат,

Та скульптор геометрії – Копернік.

І нині славний Чебишов-титан,

Софія Ковалевська – наша прима.

Могутній їм даровано талант,

Їх розум – непохитна брила.

Думок великих та ідей творці,

Що рід людський виношував століття,

Крізь бурі перейшовши дні важкі

Переживуть тепер тисячоліття.

Запам’ятай, що Гаусс всім сказав:

“Є математика царицею наук”.

І недаремно він заповідав

Творити в вогнищі робіт і мук.

Безмежна роль її у відкритті законів,

У створенні машин – повітряних, земних.

І було б важко нині без Ньютонів,

Що дала нам історія до наших днів.

Нехай не станеш Піфагором ти,

Яким у мріях вирости бажаєш.

Та будеш ти людиною завжди

І Україну вславиш добрими ділами.

Ми веселі дві подружки,

Із баяном-братиком

Заспіваємо частівки

Вам про математику.

Та невже ми заспіваєм

Вам про математику?

Знають Ігор, Коля й Вася,

Що в них з алгебри у класі

Іспит наближається.

А в щоденнику й журналі

Двійки прибавляються.

Та невже ото насправді

Двійки прибавляються?


Отака в усіх нас доля,

Іспити — страждання:

Не дозволять нам списати

3 алгебри завдання.

Та невже не зможем справді

Списати завдання?


Розв'язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив,

От і сталось, що лимон

Важить майже 8 тонн.

Та невже ото лимон

Важшпь справді 8 тонн?


На контрольній ловив гав,

Одиницю упіймав,

Підглядав в усі книжки —

Переплутав сторінки.

Та невже ото таки

Переплутав сторінки?


Біля дошки він стояв

І придумав чудо:

В теоремі прирівняв

До квадрата куба.

Та невже ото квадрата

Прирівняв до куба?


Хто задач не полюбляє,

Тим така і дяка:

Весь рік двійки заробляє

Й вийде лобуряка.

Та невже ото подяка:

Двійки в лобуряки?

Ходить мати по хатині

І навчає дитя рахувати по стеблині,

Та й поклала одно стебло,

І запитала тихо:

- На що схоже воно?

Дитя  стуляє своїми плечима,

Та й на матір мовчки поглядає великими очима.

- Схожий він на відрізок,

Люби математичний урок,

Дорогий мій синок,

А там дізнаєшся багато чого цікавого,

Це таблиці схожі між собою, мов сестриці,

Вони ж, як цариці,

Головні в математиці.

У задачах завжди повинно бути,

Дано, забрали, а скільки залишилось,

Тут треба відповідь знайти

Це самі прості,

Адже ще є важкі, складні,

Мов риба на глибокому дні,

Щоб розв’язати її,

Треба вкласти всі знання свої.

А на що схоже сонце золоте,

На коло просте,

Проте воно буває вписане і описане,

І все.

Але трикутник дивувати нас звик,

Він наскільки різноманітний, 

Неначе чоловік конфліктний,

Вихваляться один мене всі люблять,

Тому що я рівносторонній,

Та інший додає, а я рівнобедрений,

Третій голосно кричить, а я різносторонній…

І так вони один одного не можуть перекричать,

А прямокутники теж не мовчать.

Люби сину, каже мати,

Уроки математики.

Математичні знання,

Здобувай їх кожного дня,

Конуси, синуси та рівняння…

А ти щоразу іще більше поглиблюйся в них,

А як же без формул отих,

Формула буває складна та проста,

І відсотків тільки до ста,

Більше у світі їх не дано,

А математику вчи серйозно.

Та щоб краще впізнати світ,

Треба всі пам’ятати геометричні фігури,

Мовби переступити через сніжні кучугури,

Та побудувати величезні, математичні мури.

А там різні піраміди, циліндри, куля,

А вона схожа на м’яч,

Та так багато є цікавих задач,

А якщо щось не вдається розв’язати,

То ти тихенько до вчителя підійти,

А він підкаже, як правильно це зробити,

Щоб математичну вершину дотягнути,

Потрібно удосконалювати щодня,

Математичні свої знання.

Математика велика наука,

Ніби все життя лежиш на морі,

І рахуєш небесні зорі,

Але небо немає, ні початку, ні кінця,

Так, як математика оця.

Кажуть, що все починається з нуля,

Але й та цифра не проста,

Тому що вона творить дива,

Якщо дописати число, чи зо два,

То вийте цифра вже нова.

Задачі, приклади,

Теореми,  точки та прямі,

Це все є в науці ті,

Також можна швидкість виміряти,

Кілограми віднімати, додавати,

Множити, ділити,

Ділене, дільник і частка,

А ти дай відповідь будь ласка.

Та математику вивчати,

Потрібно, ніби художником стати,

Щоб бездоганно геометричні фігури малювати,

Та визначати де ставити точку А і В,

Треба знати все, усе.

Тому що життя пов’язане з нею,

З наукою цією,

А якщо здається, що йдеш іншою стежиною,

Тут ти помиляєшся,

Тому що навіть кошти рахувати,

Потрібно добре знати,

Щоб обманутим себе не відчувати.

Вірші про математику для дошкільнят

Ходять у садок малята і хлоп’ята і дівчата.

Разом ми одна сім’я, де живемо ти і я.

Ту ми всі відпочиваєм, віршики, казки читаєм,

А на свята в дружнім колі гарні пісеньки співаєм.

Математику вивчаєм, додаєм і віднімаєм,

Ніколи нам сумувати- ми вчимося рахувати.

Раз, два, три, чотири, п’ять вийшов зайчик погулять

Ще як 5 сюди додати 10 можна вже дістати.

А як 5 від них віднять, то залишиться в нас 5.

Ми за всім спостерігаєм і фігурки скрізь вивчаєм.

Що вікно-це прямокутник, а ялинка-це трикутник.

Круглий м’яч летить по колу ми ж готуємось до школи.

Знаєм плюс і мінус знаєм, додаєм і віднімаєм.

Словом , варто вам сказать,

Математика в нас 5!

Ось як можна ознайомити дошкільнят з цифрами, використовуючи маленькі вірші про математику.

Цікаві математичні вірші з цифр

17 20 48
140 10 01
126 138
140 3 501

2 15 42
42 15
37 08 5
20 20 20!
7 14 100 0
2 00 13
37 08 5
20 20 20!

511 16

5 20 337

712 19

2000047

3 1512

16025

11 0 3 15

100006 0 2 3

2 46 38 1

116 14 20

15 14 21

14017

Вірші про математику для старшого шкільного віку

Пропонуємо смішний вірш про математику, як пояснення степенів числа 2:

Слон живе у нас в квартирі —

Поверх 2, під'їзд - 4.

Звик він часто харчуватись:

Вранці в 8, вдень - в 16.

На сніданок неодмінно -

32 обремки сіна.

Це водою слід запити —

64 літри.

На обід даємо рису,

Огірків 128,

Помідори також їсть —

250 і 6.

З'їсть млинців 512

Це якшо не постаратись,

А як зробиш на кефірі – 1024.

Наступний вірш про математику підійде для 5 класу як пояснення теми “Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками”:

Додавання і віднімання дробів
з однаковими знаменниками

При знаходженні суми двох дробів,
Однаковий знаменник - умова.
Тож чисельники ми додаємо,
А знаменник - один, мов основа.

А якщо ми різницю знаходимо
І знаменники в них однакові,
То від зменшуваного від`ємника
Ми віднімем. Знаменник типовий.

Риска дробу - то не просто тобі рисочка,
Можна розглядати, як знак ділення.
І тоді мала й тоненька різочка
Стане крапками двома задля поділення!

Звичайні дроби

Крім нуля і натуральних
Є ще числа "незвичайні"!
Половина і третина,
Чверть години, півхлібини -
Все, що ділимо щоднини
На рівнесенькі частини
Записати маєм спробу,
Тут нам допоможуть дроби.

Одна друга, три десятих,
Дві четвертих і три п`ятих -
Трішки важко у навчанні, 
Хоч назвали їх звичайні.

Запис дробів традиційний:
Двоє чисел натуральних
Риска дробу розділяє
І на щось нам натякає.
Що над рискою - чисельник,
А під рискою - знаменник!

І знаменник понад  все
Любить взяти щось ціле
Його чесно розділити
На рівненькі часточки.
Скільки є таких частинок
Він підкаже залюбки.

А чисельник нам розкаже
Скільки взяли тих частин.
Якщо це одна десята,
То узятий лиш один.

Правильні і неправильні дроби

Я повідаю секрет вам незвичайний,
Що і дробам, як і людям повсякчас,
Різні якості і риси притаманні
І про них наступна розповідь для вас.

Як чисельник менший від знаменника -
Називають правильним цей дріб.
А неправильним, якщо число чисельника
Більше за знаменник, як на сміх.

А якщо вони  та й однакові,
Що чисельник, що знаменник - це рівня,
То цей дріб буде рівнятисьодиниці  -
З цим числом вони найближчая рідня.

Раптом хтось із вас захоче порівняти
Дроби, де чисельник однаковий,
Більшим буде той, потрібно знати,
Де чисельник більший і впливовий.

І ще є така закономірність,
А чи казка, хоч несправедлива,
Дріб неправильний, дуже вагомий,
Буде більшим правильного, здива.

Дроби, де однакові чисельники,
Порівнятись теж собі наважились.
Результат чи втішний, чи невтішний -
Більший той, в кого знаменник менший,
Менший той, в кого знаменник більший.

Використання римованих віршів про математику на уроках урізноманітнює процес навчання, робить його цікавим та захопливим. Почувши кілька поетичних рядків, діти зосереджуються, щоб дослухати вірш до кінця. Таким чином, вчитель може пропонувати дітям розв’язати задачу або ж відгадати загадку.