Суржик – це змішування елементів української та інших мов, найчастіше – російської. Він виникає тоді, коли людина не використовує одну мову послідовно, а перемикається між словами й формами. Найчастіше український суржик поширений у побутовому спілкуванні, і його можна почути в різних регіонах України, незалежно від віку чи освіти мовця.
Попри поширеність, суржик не вважається мовною нормою. Він не є діалектом, на відміну від діалектів, що мають історичну тяглість і системність, суржик це скоріше наслідок мовної змішаності, упроваджений у повсякденну мову через історичні та соціальні чинники.
Як розрізнити
Досить часто плутають діалект і суржик, хоча між ними існує суттєва різниця. Діалекти – це варіанти мови, властиві певному регіону, зі своєю лексикою, вимовою й граматикою. А суржик – це змішування мовних систем, переважно української та російської.
Де проходить межа?
У діалекті “жєвтенький” – це нормально, бо така форма притаманна регіону. Але якщо людина каже “приймати участь” замість “брати участь”, то це вже слова-суржики, кальки з іншої мови, що не закріплені в нормі.
Історичні корені суржику
Поява суржикових слів пов’язана з довготривалим впливом російської мови: через освіту, армію, телебачення. Багато людей звикли до змішаного мовлення з дитинства, і так формувався найпоширеніший суржик, який і сьогодні лишається у вжитку.
Найтиповіші мовні помилки
Ось кілька прикладів слів-суржиків, які часто зустрічаються в побуті:
- приймати участь;
- уборка кімнати;
- вибрасувати мусор;
- канєшно, так і буде;
- він должен прийти;
- по-любому зробим.
Приклади з перекладом
Нижче – таблиця, що містить 30 прикладів слів-суржиків в українській мові, поруч – їх правильні відповідники.
| Слово-суржик | Український відповідник |
|---|---|
| Канєшно | Звісно |
| Пакупка | Купівля |
| Виходить із себе | Втрачає самоконтроль |
| Уборка | Прибирання |
| Віддихати | Відпочивати |
| Звонити | Телефонувати |
| Шкаф | Шафа |
| Поетому | Тому |
| Харашо | Добре |
| Плохой | Поганий |
| Врємя | Час |
| Нада | Треба |
| Общага | Гуртожиток |
| Чисто случайно | Цілком випадково |
| Придумувати колесо | Винайти щось очевидне |
| Дєньги | Гроші |
| Понімаєш? | Розумієш? |
| Согласний | Згоден |
| Лучше не треба | Краще не варто |
| Жостко | Жорстко |
| Плюс-мінус | Приблизно |
| Закидує на шкаф | Кладе на шафу |
| Переход | Пішохідний перехід |
| Свєтло | Світло |
| Бистренько | Швиденько |
| Часи | Годинник |
| Заказати їду | Замовити їжу |
| Получити листа | Отримати листа |
| Через то | Через це |
| Хочеш, чи ні | Хочеш чи не хочеш |
Слова з регіональним забарвленням
Хоча суржик не є офіційно визнаним діалектом, у різних регіонах він має локальні особливості. Зокрема, виділяють полтавський суржик та київський суржик.
Полтавський суржик: приклади
Мешканці Полтавщини нерідко вживають:
- “балясина” замість “перила”;
- “завєдующа” замість “завідувачка”;
- “доця”, “хлоп” у значенні “донька” і “хлопець”;
- “мурчикати” – м’яти, терти;
- “тащити” замість “нести важке”.
Ці полтавський суржик слова можуть не відповідати мовній нормі, але є поширеними.
Київський суржик: змішування й англіцизми
У столиці часто можна почути: “запарка” (на роботі – замість “купа справ”); “паркінг” замість “стоянка”; “гуд” замість “добре”; “не встиг на метру” – калька з російського; “спросити” замість “запитати”.
Такі приклади відображають особливості мовного середовища великого міста, де вплив кількох мов формує київський суржик.
100 найпоширеніших суржикових слів: повний список
У цьому розділі 100 прикладів слів-суржиків, які найчастіше трапляються у мовленні. У дужках зазначений правильний варіант.
- Приймати участь (брати участь);
- Уборка (прибирання);
- Вибрасувати (викидати);
- Канєшно (звісно);
- Должен (повинен);
- По-любому (в будь-якому разі);
- Переход (пішохідний перехід);
- Согласний (згоден);
- Харашо (добре);
- Плохой (поганий);
- Врємя (час);
- Часи (годинник);
- Понімаєш? (розумієш?);
- Общага (гуртожиток);
- Звонити (телефонувати);
- Шкаф (шафа);
- Получити (отримати);
- Заказати (замовити);
- Пакупка (купівля);
- Мєсце (місце);
- Подписка (підписка);
- Врємєнно (тимчасово);
- Рішати (вирішувати);
- Включити світ (увімкнути світло);
- Під’їзд (парадне);
- Комуналка (комунальні послуги);
- Завєдующа (завідувачка);
- Прийти додому (повернутися додому);
- На роботу устроїтись (влаштуватися на роботу);
- Сильний дождь (сильний дощ);
- Вкусний (смачний);
- Обично (зазвичай);
- В общем (загалом);
- Точно також (так само);
- Переписка (листування);
- Віддихати (відпочивати);
- Швидко-швидко (дуже швидко);
- Закидувати (класти);
- Вискакує в голову (спадає на думку);
- Нєможна (не можна);
- Слєдующій (наступний);
- Нормальний (прийнятний);
- Чисто случайно (випадково);
- Скинути фото (надіслати фото);
- Спасіба (дякую);
- Лічно (особисто);
- Розстроїтись (засмутитися);
- Сєтка (мережа);
- Бистро (швидко);
- Приїхали на метро (доїхали метро);
- Поїхав на работу (поїхав на роботу);
- Площа Незалежності (Майдан Незалежності);
- Пічалька (сумно);
- Папа (тато);
- Кастрюля (каструля);
- Тапки (капці);
- Зайти в кабінєт (кабінет);
- Чєловєк (людина);
- Карман (кишеня);
- В голові не укладається (важко повірити);
- Без понтів (без хизування);
- Скажи, що я зайнятий (повідом, що я зайнятий);
- В ночі (вночі);
- Так сказать (так би мовити);
- Тупо не встиг (просто не встиг);
- Слабо (не наважуся);
- Прямо щас (зараз же);
- Головна боль (головний біль);
- Ожидати (очікувати);
- Відіслати документи (надіслати документи);
- Заправка (АЗС);
- Врач (лікар);
- Випадок сложний (випадок складний);
- Така ситуація, понімаєш (така ситуація, розумієш);
- Дєвушка (дівчина);
- Малиш (дитина);
- Хата в ідеалі (чиста оселя);
- По факту (насправді);
- В смыслі? (що саме ти маєш на увазі?);
- Спрашую (запитую);
- На тєму (на тему);
- Заказ (замовлення);
- Ванна кімната (ванна);
- По обстановці (залежно від обставин);
- Забивать (ігнорувати);
- На полном серйозі (цілком серйозно);
- Їду в транспорті (їду громадським транспортом);
- Тормозити (гальмувати);
- Разговор (розмова);
- Міняю плани (змінюю плани);
- Хватает сил (вистачає сил);
- По графіку роблю (працюю за графіком);
- Кидаю пост (публікую допис);
- Складна задача (важке завдання);
- На связи (на зв’язку);
- Дам знать (повідомлю);
- Переїжджати в друге місто (переїжджати до іншого міста);
- Півдня занят (пів дня зайнятий);
- Робить вигляд (вдає).
Суржик справді глибоко вкорінився в побутовому мовленні українців. Але знання правильних відповідників дозволяє поступово звільнятися від слів-суржиків. Це не про засудження, а про усвідомлення. І незалежно від того, чи йдеться про полтавський суржик приклади, чи київський суржик, варто прагнути до чистої української мови.
