Вірш “Крила” Ліни Костенко – шедевральний твір, написаний у 1958 році. Поетеса яскраво висвітлила те, що люди, які усвідомили перевагу духовного над матеріальним, стають вільними від земних кайданів. Якщо особистість крилата, то вона не буде ганятися за матеріальними благами. Вона має багатий духовний світ. Виконаємо детальний аналіз твору в цій статті.
Аналіз вірша “Крила”
Твір належить до філософської лірики. Головна думка вірша "Крила": духовний світ, цілі та мрії роблять людину "крилатою", надаючи їй сили та піднесення. Не так важливе матеріальне благо, як духовність.
Тема та ідея вірша “Крила”
Основною темою твору є розповідь про “окриленість” людини. За ідею поетеса взяла уславлення духовних поривань. Варто жити й мріяти, мати бажання та цілі, бо людина без мрії – сіра буденність.
Мотивом вірша “Крила” є утвердження духовного багатства людини, де “крилатість” проявляється в мріях, високих прагненнях до прекрасного й здатності досягати кращого через внутрішню силу.
У вірші Ліни Костенко головним скарбом постає не золото чи багатство, а духовний світ людини. Образ крил у поезії — це не щось буквальне, а символ натхнення, свободи, сили духу й творчості. Поетеса пояснює, що крила складаються з таких речей, як правда, щирість, вірність, щедрість, мрії, поезія й надія. Вона протиставляє матеріальне та духовне, показуючи, що справжню силу людині дає саме духовне збагачення. І водночас підкреслює: у кожного є свої крила, але проявляються вони по-різному. Це залежить від внутрішнього світу та прагнень кожної особистості.
Який жанр вірша “Крила”?
Жанр даного твору – ліричний вірш.
Що означає вірш “Крила”?
Вірш Ліни Костенко «Крила» говорить про те, що справжня сила людини не в грошах чи речах, а в її духовному багатстві. Вони підносять людину, роблять її вільною та особливою. У кожного є свої «крила», які проявляються залежно від багатства внутрішнього світу.
Художні засоби вірша “Крила”
У творі авторка використала наступні художні засоби:
- Епітети: правда пташина, вічного поривання
- Метафора: правда пташина.
- Риторичні оклики: Людина нібито не літає…А крила має, А крила має! (зустрічається двічі)
- Рефрен: А крила має. А крила має.
- Заперечувальне порівняння: “Немає поля, то буде воля”, “Немає пари, то будуть хмари”.
- Антитеза: “Землі немає, то буде небо”.
- Порівняння: “крила, не з пуху-пір’я,а з правди, чесноти і довір’я”
- Риторичні запитання: “А як же людина?”, “А що ж людина?”.
Вірш наповнений символічними образами хмар, поля, неба, щоб показати безкрайність та свободу.
Текст вірша “Крила” Ліни Костенко
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Даний вірш написаний поетесою під час перебування в Польщі. На створення твору авторку спонукали відвідини польського міста Щеціна. В той час Ліна мала сумніви та вагання щодо переїзду до Польщі чи залишатися в Україні. У підсумку вирішила їхати додому.
Вірш “Крила” яскраво показує душевні переживання авторки: сум за Батьківщиною. Як піднесення поетеса використовує те, що вона може полетіти на своїх творчих крилах куди завгодно.
