Іноді здається, що гумор про жінок давно застарів: або штампи, або банальні жарти про каву та шопінг. Але сучасні авторки й автори обходять це коло так легко, ніби переступають через калюжу — і пишуть зовсім інше. Живе. Трошки колюче. Місцями абсолютно правдиве. Нижче — невеличка добірка гуморесок про жінок, кожна з яких має власний характер. Як люди, власне.
Гуморески Павла Глазового про жінок
“Щаслива Настя”
Ой морока превелика дядькові Якиму!
Жінка Настя кожне літо проситься до Криму.
А вона ж така у нього гарна та тендітна,
Ще й фігурку гарну має, бо живе бездітна.
Про дітей не хоче й слухать клята молодиця.
— Я,— говорить,— хочу жизню вдоволь насладиться.—
І щоразу, як до Криму виїжджає Настя,
То й купує лотерейку: це, мовляв, на щастя.
А як з Криму прибуває, то й везе обновку —
Як не плаття з оксамиту, то кофтину з шовку.
І показує Якиму дорогу обнову.
— Це, Якиме, в лотерейку виграла я знову.
— Дивна в тебе лотерейка,— чоловік зітхає.—
Чомусь тільки на курортах вона в тебе грає.
“Мрія про море”
У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі
І поклавши кучеряву на плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку.—
Мартин губу закопилив і сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро.
Такі речі, їй же право, аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене і скучно, і нудно.
— А я,— каже йому жінка,— щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря і про тебе мріять.—
Мартин її приголубив: — Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене і думай про море.
“Ой, Жигулі, ви, Жигулі”
Вийшла заміж молодичка за діда старого,
Бо була нова машина «Жигулі» у нього.
Вийшла заміж та й сказала: — Заводь мотор, діду.
Я з тобою «Жигулями» на базар поїду.—
Посідали у машину й двинули щодуху.
Забув старий недотепа про правила руху.
Розвернувся десь невдало та торох об дуба!
Лишилася удовою його жінка люба
І сумує не від того, що старий розбився,
А від того, що з машини тільки брухт лишився.
Тепер вона шкутильгає з двома костилями…
Кохайтеся, чорнобриві, та не з «Жигулями»!
“У сусіда в новім домі”
У сусіда в новім домі — кухня невеличка:
Отак плита, так тумбочка, а отак — поличка.
Сюди вузько, туди тісно, не кухня, а клітка.
А дружина у сусіда огрядненька тітка.
Коли пташка заспівала, привітавши ранок,
Вийшла в кухню господиня готувать сніданок.
Начистила картопельки, вогонь запалила
Й ненароком правим боком каструлю звалила.
Доки вона ту каструлю під столом шукала,
Їй на спину із тумбочки виварка упала.
І не може господиня дати собі раду:
Сюди стіна й туди стіна, а виварка ззаду.
Сидить вона в закапелку, чоловіка кличе:
— Рятуй мене голубчику! Рятуй, чоловіче!
Тягни к бісу цю виварку або ламай стінку!
Біжи шукай більшу кухню або меншу жінку!
“Зайве питання”
Миє жінка у квартирі ввечері підлоги.
Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги.
Жінка в сльози: — Знов напився? Де тинявся досі? —
Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі!
Б’є, лупцює випивоху й примовля сердитої —
Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?!—
А Тимоха сів та й каже: — Що ти все питаєш?
«Будеш пити, будеш пити…» Наливай, як маєш!
“Страшна жінка”
Сусідонька співчутливо сусіда питає:
— Ваша жінка знов хворіє? Це вас не лякає? —
Той сердито відмахнувся: — Нерозумна мова!
Вона мені страшна тільки тоді, як здорова.
“У квартирі комунальній”
Ще не всі живуть окремо. Є й такі квартири:
Одна кухня, одна ванна, а сімей — чотири.
Якось, вставши серед ночі, молодичка Ася
Зачинилася у ванній, швидко роздяглася.
Раптом глянула на двері і очам не вірить:
Звідти в дірочку маленьку хтось на неї зирить.
Ася юбкою прикрилась, двері відчинила
І уздріла двох сусідів — Федора й Бавила,—
Та як крикне:
— Як не сором? Хворі ви чи п’яні?
Чи не бачили ви жінки у такому стані? —
А Вавило:
— Тихо, дєтка! Не туди ти хилиш.
Ми дивились, чиїм милом ти себе намилиш.
“Невдалий приклад”
Повернулась жінка з Криму у свої краї.
На пероні зустрічає чоловік її.
Цмокнув раз у ліву щічку і стоїть.як пан.
— Та візьми ж ти,— каже жінка,— в мене чемодан.
І чого не обнімаєш? Став, як каланча.
Подивись он, як мужчина жінку зустріча:
Обнімає, пригортає, мов не бачив вік.
— То невдалий в тебе приклад,— мовив чоловік.—
Він її не зустрічає, а випроводжа.
А по-друге, я їх знаю: жінка то чужа.
“В рідному гніздечку”
Чоловік майнув у Крим лікувать подагру,
А дружина літаком вилетіла в Гагру.
Повернулися назад загорілі, свіжі
Від курортних процедур, від смачної їжі.
— Ну,— питає чоловік в рідному гніздечку,—
Як поводилась ти там? Не скакала в гречку?
— Ах, який же ти дивак! — жінка засміялась.—
Все робила так, як ти, грілась, лікувалась…
— Так, як я? — сердитий муж вдарив себе в груди.—
Більше я тебе саму не пущу нікуди!
"Голова і шия"
Чоловік говорить жінці: — Пам’ятай мої слова,
Що в розумному сімействі чоловік — то голова.
— Ну, а я, виходить, шия? — жінка весело пита. —
Шия ж голову як хоче й куди хоче поверта.
Гуморески про жінок до 8 березня
Жінки наші нарікають – це вже звичним стало:
Що ми вдома по хазяйству помагаєм мало.
Любі наші! Ми б охоче вам допомагали,
Якби нас за це хвалили газети й журнали.
Та не тільки щоб журнали, не самі газети, -
Щоб славили художники, скульптори, поети.
От якби намалював хтось велику картину –
Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.
Або якийсь скульптор виліпив фігурку –
Стоїть дядько над плитою, общипує курку.
Якби так нас прославляли, я б прибіг з роботи
І пірнув би з головою в домашні турботи.
"Сюрприз"
На жіночий день Микола
В березневий ранок
Зготував своїй дружині
Сюрприз на сніданок:
- Іди, мила, юшку їсти.
Смачна (щоб я жив) –
Ніхто й пальцем не торкався,
Усе сам варив.
А на друге, моя люба,
Ось цей холодець.
Надя рада, який Коля
В неї молодець.
За сім років отак вперше
Її вшанував:
Крім наїдків зробив дещо,
Ще й з цілющих трав.
Загорілись в любки очі
Та враз настрій впав:
Неприємним чимсь запахло
Від святкових страв.
І все ж спробувала Надя
Харчі і напій,
Повезли мерщій в лікарню
Її на швидкій!
Любу доню по секрету просвіщає мати:
— Ти вагітна, отже, книги перестань читати.
Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш.
Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш.
Донька крутить головою, весело сміється.
Мати вперлась на своєму, мати не здається.
Шепче доні, нахилившись до самого вуха:
— Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха
Перед тим, як народити зятьочка Федота,
Десять днів не випускала із рук “Ідіота”.
У тролейбусі стоїть згорблена бабуся.
Тихо шепче: — Упаду. Як смикне — уб’юся.
А мужчини он сидять. Як же їм не стидно?
Справжніх, істинних мужчин серед них не видно. —
А якийсь патлатий тип їй відповідає:
— Ні, мужчини, бабо, є, та містов немає.
"Бабусин вихідний"
Сьогодні – неділя, бабуся ще спить,
Не буду я рано бабусю будить.
Насмажу картоплі сама на сніданок,
Сама підмету я і сіни, і ґанок,
Пиріг із повидлом спечу я сама...
А то ж вихідних у бабусі нема!
...Картопля парує, букет на столі,
А де це бабуся? Немає її.
– Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!
– Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло зі стелі, зі стін,
Змітаю розсипаний цукор і кмин;
Ще зараз з воріт повишкрябую тісто
І сяду з тобою, онучечко, їсти.
Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п’ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота
Я до публіки й звернувся: "Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?"
Всі мовчать, як без’язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: "Йди сідай, старуха!"
А вона попалась, видно, із єхидних штучок.
"Та сиди вже там, – говорить, – теж мені онучок".
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
"Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте,тітко".
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
"Вам, мамашо, скільки років стукнуло?" -питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
"То тебе об стінку лобом стукнули малого!"
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.
Добірка сучасних гуморесок про жінку та чоловіка
Чоловік обшукав увесь дім. Пляшка води зникла у невідомому напрямку, як дипломат із фільму.
Зате жінка заходить, навіть не придивляється:
— На підвіконні.
— Я там дивився!
— Ти дивився чоловічим зором. Це інше.
Науково непояснимо. Хоч бери й до Нобелівського комітету пиши.
Будить жінка чоловіка
Серед ночі: — Уставай,
Щось роби! Біда велика —
Злодій лізе у сарай!
— Що це ти верзеш, Марисю? —
А Марися: — Я верзу?!
Та в вікно он подивися —
Хоче викрасти козу! —
Покрутився муж у ліжку:
— Я-то вийду, я-то — за,
Але
хто тобі миліший —
Чоловік твій
чи коза?
От подумай,
зараз встану,
Вийду я, зборовши страх.
А злодюга
із нагана
Прямо в серце — трах-бабах!
Або з маху
дрюком
вгилить,
Що й не охну, й не моргну,
І — хана! Копай могилу
І готуй вінки й труну!..
Ні, то фінкою приріже
І вкоротить вік мені...
А тепер
сама вирішуй:
Чоловіку жить
чи ні! —
Жінка — в ревище, у сльози,
Як захлипа: — Милий мій,
Пропади вони, всі кози!
Тільки ти щоб був живий!..
Чоловік кахикнув гордо:
— Що ж, Марисю, й тут я — за.
Не коза ж тебе пригорне,
Й поцілує — не коза.
То ж чого журитись, нащо?
Заробляю ж гроші я.
Купимо козу ще кращу,
Перепілочко моя... —
А на ранок —
радість в хату:
Є коза, нехай їй біс!
То в пітьмі
заночувати
П’яний кум в сарай заліз.
"Чому чужий чоловік кращий?"
Зібралися вчора жінки, щоб поговорити,
Про життя своє сімейне, як їм важко жити.
Трохи вони розказали про долю не легкУ,
Та й пішли вони до бару, щоб випити кваскУ.
Про своїх чоловіків почали говорити,
Що вони не вміють... жіночок своїх любити.
Навіщо з ними долю з'єднали вже на віки?
Що напевно чужі кращі усі чоловіки?
Так гарно чужий чоловік вміє пригостити.
Своєму,... треба кожний день все інше варити.
Чужий гарно з посмішкою до тебе белькоче.
І обніме ніжно так, й під ребром полоскоче.
А свій матом посилає і голосно кричить,
Коли пиво і горілка у животі бурчить...
Чужий,... тебе на машині возить коли темно.
На прокат машину візьме, але це... приємно.
А свій тебе по городі на тачках повозить,
Бо машини він не має і пішки сам ходить.
Чужий,.. з базару все тобі таксі вчасно закаже,
Своєму п'ять сумок несеш,.. дякую не скаже.
З чужим ходиш по базарі, що хочеш купляє.
А з своїм, коли прийдеш,... все гроші забуває.
З чужим поїдеш в Трускавець, ти відпочиваєш,
А з своїм сидиш в готелі, воду попиваєш.
Як чужий тебе цілує, з рота м'ята пахне.
А від свого тільки димом й перегаром тягне.
Чужий завжди жвачку жує "Дірол із кселітом".
А у свого в роті наче.... миші здохли літом.
Як зніме в хаті чужий мешти, тапочки даєш,
А як свій роззується, то противогаз береш.
Чужий чоловік у ванну йде шкарпетки прати,
Свій в пахнючих може лягти вночі в ліжко спати.
Які пахнуть від чужого прарфуми не згадаєш.
А як свій спотіє дуже, - вікна відкриваєш.
Чужий, якщо втомилася, ...запрошує присісти.
А свій кричить: - Я голодний!!! Йди вари вже їсти!!!
Чужий в ночі приголубить і ще щось захоче...
Свій,... не встиг ще щось зробити, як вже їсти хоче.
Чужий,... жінку кожну ніч старається кохати.
А свій може цей звіт лише... раз у квартал здати.
Наче на велосипеді...педалі свій покрутить.
І чекаєш,... коли квартал вже другий наступить.
Чужий завжди, кожний день... ванну й душ приймає.
А свій лише раз на місяць, - завжди забуває.
Чужий купляє живі квіти і дає ще гроші.
А свій... квіти пласмасові,... й гумові кальоші.
Про День Народження твоє... чужий пам'ятає,
Свій... цю дату забуває, й ніколи не згадає.
Чужий дарує " МЕРСЕДЕС",... французькі парфуми.
Свій " Тройний " одеколон і чоботи із гуми.
Чужий,... на Ювілей замовить музику живу,
А свій заздалегідь лиш купить - пам'ятник й труну.
Чужий грошей не шкодує, везе часто на курорт.
А свій,... відвезе на тачках в поле, на город.
Чужий в ліжко може каву і сніданок дати.
А свого сім разів на день треба годувати.
Чужий тобі не дозволить нести важкі торби.
Біля свого несеш сумки,... аж вилазять горби.
Тягнеш п'ять сумок, свій кричить:- Ще кавун купи!
Але великий,... сім кілограм,... менший не бери!
Чужий,,, сніданок і вечерю у ліжко несе.
А свій усе це швидко з'їсть, ще в тебе забере.
Чужий гарний комплімент завжди тобі скаже,
А свій,... слова не культурні, ще й дулю покаже.
Чужий приносить гарні квіти і ставить у вазу.
Свій приніс лиш на весілля, й більше вже ні разу.
Чужий при зустрічі цілує, що аж серце йокне,
Свій, як цю мертву тебе... лише в чоло раз чмокне.
На 8- Березня чужий дарує завжди живі квіти.
Свій бере кактус з кімнати,... йде тебе вітати.
Чужий стрибає біля тебе,... лиш би угодити.
Біля свого ти стрибаєш, щоб в чоло не заробити.
Чужий завжди весь одяг свій у шафу складає.
Свій,... по всіх кімнатах одяг тільки розкидає.
Чужий знімає зразу мешти, як в хату заходить,
А свій взутий цілий день по всіх кімнатах ходить.
Чужий лише тебе одну цілує,... й кохає...
Свій,... в іншій кімнаті спить,...про тебе не згадає.
Чужий ніколи не вступає з тобою в суперечку.
Свій кричить з самого ранку, ще й "стрибає в гречку".
Як би свої чоловіки так, як чужі робили,
Жінки своїх чоловіків за це б теж любили.
А я так скажу, жінки: - Не треба Вам чужого.
Гріх на душу не беріть, тримайтеся вже свого.
Пробачте все йому тепер, може зрозуміє,
Що любити, як чужий... свій жінку так не вміє.
І який би він не був крикливим як ворона,
Але для жінки допомога, й завжди оборона.
Одружились по любові,... батько він ваших дітей.
З віком розум може прийде?... Буде все як у людей.
Вчіться всі, чоловіки, своїх жінок любити,
І помилок у житті таких вже не робити.
Хочеться сказати, що всі ці сучасні гуморески — про різних жінок. Але, чесно, у кожній можна впізнати когось із життя. Або себе. Або маму. І сміятися тут можна зовсім спокійно — бо сміх не ображає, коли він теплий.
